Не Твоя Війна

Бій на світанні, сонце і дим.
Мало хто знає, що ж буде з ним.
Що буде завтра в юних думках
В когось надія, а в кого — страх.
Гілля калин похилилося.

Мама, кому ж ми молилися?
Скільки іще забере вона
Твоїх дітей, не твоя війна?
Стали батьками доньки й сини
Все кольорові бачили сни.

І цілували руки брехні
За тихі ночі — віддали дні.
Гілля калин похилилося.
Мама, кому ж ми молилися?
Скільки іще забере вона
Твоїх дітей, не твоя війна?