Місто Весни

Чому мені сниться, як знову і знову
Гуляєм з тобою по рідному Львову.
Там пахне весною, і сонце сідає
На березі річки, якої немає.

І дивляться леви на тебе ласкаво
І варять бажання із запахом кави.
І вільно на розі між пеклом і раєм
У Львові так просто своє не вмирає

Дихає місто весни моє місто весни моє.
Бентежне століття загоює рани,
Ще до повноліття тут всі ветерани.
Наповнене світлом минуле прощає

Чомусь тут ніколи не хочеться чаю.
Не хочеться снігу, не хочеться слави
Нехай дістається церквам з хоругвами.
Ми просто з тобою удвох погуляєм
На березі річки, якої немає.